Образ себе у Лакана нерозривно пов’язаний із процесом ідентифікації, який формується у полі символічного. Статево-рольова модель — це не просто соціальна або біологічна категорія, а символічна позиція, яку дитина наслідує та інтегрує через наслідування значущих інших (батьків, культурних авторитетів, інституцій). Дитина сприймає образ статі як модель поведінки, бажання і способу взаємодії з іншими, у якій відбивається бажання іншого. Відтак статево-рольова ідентичність формується як компроміс між тілесним, символічним і образом себе, створюючи внутрішню координату для власного місця у суспільстві.
Він дозволяє дитині орієнтуватися у соціальному та культурному полі, приміряти на себе ролі, інтегрувати норми і табу. Статево-рольовий образ стає посередником між тілесним досвідом, символічними законами і потребою людини відчути себе «в своїй шкурі», в межах соціальної ієрархії.Таким чином, дитина не просто «вбирає» статево-рольові моделі, а будує власне «Я» через складну гру ідентифікацій, де образ себе стає основою для взаємодії з іншими.

© ЦИТАТА ІЗ ТЕКСТА ДО СТРІЧКИ